Україна у кривому дзеркалі соцмереж
1.
Ця новина зацікавила різних дописувачів — Людмилу Демянчук, Козака Тараса та інших, і вони ширять (фото вгорі):
Радник Керівника ОП Сергій Лещенко повідомив, що учасники “Квартал 95” Євген Кошовий та Олександр Пікалов, отримали чергову подяку від військового керівництва.
Подяка від командира військової частини
2.
Олександра Швайка памʼятає, що в Україні йде війна:
Приїхала в центр Львова і в той час у церкві Петра і Павла йшла похоронна процесія погиблого воїна за Україну. Підійла ближче і почула слова хору: хай погинуть грішники, а праведники возвеселяться.
Гинуть хлопці і дівчата, які захищають Україну і люди в Україні від ракетних обстрілів Росії з 2014 року. І хто такі тоді грішники і хто такі праведники?
Будь-ласка, не ставте тужливі смайлики, а задумайтеся над словами або подивіться зокрема на цю статую жінки, де вона тримає Терези у лівій руці і меч у правій і що саме це означає? І чому в основному, там де жіночий рід, там присутня змія? Для наглядності світлини
3.
Олена Синицька повідомляє новину:
Університет Вільяма Марша Райса, в якому Кеннеді оголосив за політ на Місяць, почав викладати “афрохімію”.
“Студенти застосовуватимуть хімічні інструменти та аналіз, щоб зрозуміти життя чорношкірих у США, і використовуватимуть почуття афроамериканців для аналізу хімії”, – йдеться в описі курсу.
Викладатиме курс докторка Брук Джонсон, яка торік здобула докторський ступінь з хімії в Прінстонському університеті. На сторінці доктора зазначено, що вона “захоплена перетином науки і соціальної справедливості”.
Університет Райса – приватний дослідницький університет у Х’юстоні, штат Техас. Він був заснований 1912 року. Серед його випускників 26 стипендіатів Маршалла, 12 стипендіатів Родса, 7 стипендіатів Черчилля і 3 нобелівських лауреати.
На стадіоні саме цього університету Джон Ф. Кеннеді у вересні 1962 року виголосив свою знамениту промову “Ми вирішили вирушити на Місяць”.
Від Місяця до афрохімії один крок. Маленький для людини, і величезний для людства.
Alois Wisi
як вам, шановний пане Yuriy Khalavka?)
4.
Сьогодні складається нова геополітична система координат.
І дуже добре, що тут Україна та Велика Британія разом.
Реальність «Великої гри» (чи «Великої гри-2») є дуже актуальною для України.
5.
І в іншому записі бере ширше і глибше:
Щодо “Global Britain in a Competitive Age” – концепції зовнішньої та військової політики Великобританії, яка за словами є найзначнішим переглядом зовнішньополітичної та оборонної стратегії з часів «Холодної війни».
Стисло.
Після референдуму 2016 року уряд Великої Британії почав використовувати термін «Глобальна Британія», як назва стратегії, яка буде основою зовнішньої політики після «Брекзіту».
Великобританія має дотримуватися традиції глобального поведінки і не сприймати себе на міжнародному рівні лише європейським гравцем.
Адже до XX століття Британська імперія розташовувалася на території п’яти континентів.
Внутрішні кордони країни мали набагато менше значення для британців, ніж кордони імперії, а це зміцнювало у свідомості нації силу та великі можливості щодо власного месіанства, розвитку торгівлі, соціального патерналізму, а також захисту територій в домініонах, протекторатах та колоніях імперії.
Поступово усвідомлення могутності імперії і глобальне мислення нації стали невід’ємною частиною національної самосвідомості, і до цих пір ці поняття в значній мірі визначають менталітет британців.
Тому, згідно цієї концепці Велика Британія має лишиться «глобальною» і після виходу з ЄС (як це було протягом останніх чотирьох століть) дотримуватися своїх національних інтересів, як всередині країни, так і за її межами.
Нагадаю. Політику Великої Британії формують еліти, які складаються з правлячої аристократії, представників офіцерської касти, банкірських домів, дипломатичного корпусу та ін., з їх концепцією імперської спадщини у структурі національної ідентичності – Global Britain, що означає претензію на роль одного з світових лідерів після звільнення країни від «тягаря брюссельських правил».
Напрямки.
США – топ пріоритет. Рівноправні відносини з п’ятіркою Ради Безпеки ООН. Залишитися ключовим гравцем на Середньому Сході та поставити новий акцент на Індо-Тихоокеанський регіон, як центр світового зростання.
Співдружність Націй є величезною перевагою, тому що дозволяє Британії взаємодіяти з широкою мережею країн по всьому світу зі схожою історією, правовою спадщиною та інститутами.
Для вирішення подібних питань Великобританія має повернути технологічне лідерство та забезпечити країну новими інструментами впливу на хід світових подій. Точками зростання повинні стати штучний інтелект, квантові обчислення, космос, кібернетика, біотехнології…
Для реалізації цих цілей Британія готує збільшення витрат на національну оборону відразу на 24 млрд фунтів стерлінгів. Ще 4 млрд буде спрямовано на інноваційні технологічні проекти.
За планами Лондона Британія повинна в найближчі чотири роки стати провідною військово-морською державою (тільки число ядерних боєголовок, які використовуються на британських атомних підводних човнах має збільшитися до 260) і серйозно оновити сухопутні сили.
Відповідно на Близькому Сході, в східній частині Середземного моря і в чорноморському регіоні Британія створює власну систему альянсів і партнерських відносин.
Все дуже просто – в найближчі десять років знову стати Global Britain.
Щодо України.
московитська агресія щодо України вималювала нову геополітичну ситуацію, в якій остання вимушена шукати союзників в протистояння московитському експансіонізму.
Це співпадає з метою Великої Британії, яку цікавить створення геополітичного бар’єру між московією і Європою, як важеля тиску.
У Лондоні розуміють, що важелі тиску, створені в Скандинавії, країнах Балтії, Туреччині та на Кавказі, не йдуть в жодне порівняння з тим геополітичним тиском, який може бути створено в Україні.
Відповідно в силу об’єктивних і суб’єктивних обставин і складається політичний та військово-технічний союз Україна-Британія.
N. B. Бажаючі можуть ознайомитися з стратегічним оглядом безпеки, оборони, розвитку та зовнішньої політики «Глобальна Великобританія в конкурентну епоху»
Документ має 114 сторінок – наймасштабніший з часів холодної війни.
Екскурс до історії: Great Game
У Редьярда Кіплінга є пригодницький роман для юнаків «Кім», де за сюжетом, Кімбол О’Хара – хлопчик-сирота європейського походження, який виріс серед азіатів, випадково виявляється втягнутим у геополітичне суперництво між Британською та московитськими імперіями за панування в Південній і Центральній Азії в XIX – початку XX століть – «Велику гру».
Завдяки Кіплінгу ця гарна і емоційно заряджена метафора увійшла в широкий оборот.
Але «Велика гра» це не тільки метафора, а й історична реальність. У неї є глибоке коріння в традиційній для Центральної Азії геополітичної багатовекторності.
Історично в Центральній Азії не склалося єдиної, жорсткої, усталеної структури. Тут складним чином переплелося безліч різноманітних, нестабільних і перемішаних між собою структурних утворень.
Недарма Збігнев Бжезінський в своїй «Великій шахівниці» називає Кавказько-Центрально-Азійський геополітичний регіон «Євразійськими Бакланами».
Саме це дозволяло (та й дозволяє) великим зовнішнім гравцям, за допомогою цілеспрямованої політики, викликати до життя ті чи інші соціально-історичні та культурно-ідентифікаційні нашарування реальності.
Адже класичні геополітичні теорії, починаючи з часів Гарольда Маккіндера, пов’язують боротьбу за Центральну Азію з боротьбою за світове панування в цілому. Посткласичні ж, в свою чергу, пропонують декілька геополітичних напрямків за якими може «рухатися» Центральна Азія.
Як метафора, так і реальність «Великої гри», чи «Великої гри-2» в ХХІ столітті наразі залишається актуальною й для України.
Бо як слушно зауважив Кіплінг: «Тільки коли всі помруть – скінчиться Велика гра!».
6.
А от Олександра Швайка пішла в бібліотеку:
Хто розуміє чому сьогодні війна в Україні, – то ті, зокрема, можуть досліджувати історією, а хто знає, як перемогти і все робить для перемоги України, то ви Люди.
А я собі взяла книжки в бібліотеці і то все завдяки фейсбуку і людині, яка про ці книжки в фейсбуці розповіла. Ви творите Світло
Що ж у нас залишилося від нашого народу? Лише книжки про його звичаї?
Новини з фронту відійшли кудись на задній план…