Сумний досвід українського всезнайства
110 років тому — 23 грудня 1913 року Конгрес США проголосував, а президент США Вудро Вільсон того ж дня підписав закон про заснування організації під назвою «Федеральна резервна система США».
Фактично було створено Центральний банк США але з досить нестандартною назвою.
Ось більшість людей помиляються з приводу цієї назви.
- Слово «Федеральна» створює ілюзію, що це орган федеральної влади.
Насправді це приватна установа і фактично непідконтрольна державі. - Слово «резервна» породжує відчуття, що гроші, які випускає ФРС, забезпечені якимись «резервами», які гарантують стійку купівельну спроможність. Як ми знаємо, такими можуть бути дорогоцінні метали чи якісь інші ліквідні товари.
Насправді резервів у вигляді золота у цієї системи вкрай мало (стосовно грошової маси). До того ж, золото, як повідомляється в офіційних документах, знаходиться на балансі казначейства США, а не ФРС. Основний «резерв» Федерального резерву — облігації казначейства США або іпотечні папери, емітовані напівдержавними іпотечними агентствами США. Але ж це не товари, а порожні зобов’язання, тобто такі ж папірці, як і банкноти. - Слово «система» у назві ФРС не відбиває справжнього становища. Формально ФРС була задумана як сукупність 12 Федеральних резервних банків (ФРБ) – для того, щоб у законодавців, які брали в 1913 р. голосуванні за закон, виникла ілюзія, що створюється децентралізована мережа установ.
Насправді, із 12 ФРБ головним є Федеральний резервний банк Нью-Йорка, на який припадає переважна частина всіх активів ФРС та всієї грошової емісії.
Фактично він і є центральним банком Америки.
У будь-якому випадку діяльність усіх 12 ФРБ знаходиться під жорстким наглядом з боку Ради керуючих ФРС (штаб-квартира знаходиться у Вашингтоні).
А за Радою керуючих, у свою чергу, доглядають головні акціонери ФРБ Нью-Йорка.
Виникає питання: кому все-таки належить приватна корпорація ФРС США?
Сергій Чаплиґін
Від УСІМ:
ТРИ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ УКРАЇНСЬКОГО АМЕРИКОЗНАВСТВА
Уже вкотре переконуюся, що українське америкознавство складається з трьох частин — трохи вікіпедії, трохи чуток і трохи фантазії.
Відповідаючи на запитання Сергія Чаплиґіна, зауважу, що голову ФРС призначає президент США, голова ФРС і голови регіональних відділень одержують зарплату державних чиновників, а не очільників комерційних банків. Голова ФРС одержує кілька сотень тисяч доларів на рік. Охорону також забезпечує державна Секретна служба (Secret Service).
Давній мій знайомець і колишній довголітній голова ФРС Алан Ґрінспен живе в скромному будинку середнього американця, який він купив, як він казав мені, задовго до того, як його призначили на голову ФРС.
Для порівняння: голову комерційного банку призначають збори інвесторів, а розмір його визначає рада директорів. Я знав президента банку Саллі Мей (Sally Mae; надає позички студентам на оплату навчання) Алберта Лорда. Його зарплата була 33 мільйони доларів на рік. Цікаво, що маючи пару Мерседесів, він їздив на… Тойоті.
* * *
Під моїм записом у соцмережах Сергій Чаплиґін зажадав, щоб я йому пояснив, що в нього з Вікіпедії, що з чуток і що з фантазії. Я відповів йому, що я сказав те, що сказав, а також нагадав, що про ФРС написано гори книжок і що він уміє читати. С. Чаплиґін образився забарикадувався від мене. Одним америкоНЕзнавцем у моєму колі поменшало. Це, можливо, й добре.
Тривожить мене інше — українська інтелектуальна еліта справді є дуже серйозною проблемою. Самозакоханість і самовпевненість, яку спостерігаємо в багатьох інтелектуалів, вбиває і науку, і освіту. Чаплиґін не є винятком: постежте за його профілем, і ви побачите, скільки фотографій себе коханого він розміщує щодня.