УКРАЇНЦІ ГОТОВІ ПРОДОВЖИТИ КАДЕНЦІЮ ЗЕЛЕНСЬКОГО

Громадські організації проти проведення виборів в Україні під час війни

Вибори і повномасштабна війна — несумісні. Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю — і до значної дестабілізації держави в цілому. Ключовими є виклики, пов’язані з вільним формуванням політичної волі в умовах активної фази війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час правового режиму воєнного стану.

Україна — демократична країна з активним громадянським суспільством, яке виборювало своє право голосу та участі в системі державного управління через мирні акції протесту, неодноразово виступало проти фальсифікаторів виборів та зупиняло спробу вибудувати автократію в себе вдома під час Помаранчевої революції (2004) та Революції Гідності (2013–2014). Після 2014 року, національні вибори в Україні також були визнані демократичними, вільними та справедливими, як місцевими так і міжнародними спостережними місіями. Саме громадяни України і є основою її стійкості перед зовнішньою загрозою та спротиву повномасштабному російському вторгненню.

Українське суспільство чутливе до подвійних стандартів. Воно боролося та зараз воює за свої переконання. Ціна такої боротьби — життя військових і цивільних. Щодня. Без пауз і відпочинку. Українців точно не можна звинуватити в страху чи небажанні брати на себе відповідальність за долю своєї держави. Тож думку її громадян зараз повинні почути наші найщиріші партнери. Вибори не можна провести під час війни, тому що:

• Вибори самі по собі не дорівнюють демократії, а формальний акт голосування не є безумовним підтвердженням демократичності режиму. Якщо конкурентна політична боротьба неможлива в умовах війни, то вибори точно не є вільними. Вибори — це не день голосування, а гучні дебати між різними таборами про кращу програму розвитку держави. Такий діалог буває вкрай гарячим і нестерпно відкритим, але тільки він забезпечує справжні демократичні процедури. В Росії та Білорусі формально відбувається голосування, а окремі кампанії міжнародні місії спостереження навіть називали “виборами”, однак там точно немає демократії. Цей процес деградації був повільним, але його безумовною складовою є відсутність альтернатив та імітація голосування. Подвійні стандарти й гнучкі цінності щодо оцінки самих режимів провокували їх до безкарності та жорстокості. Цей урок потрібно засвоїти. 
• Законодавство забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Частина 4 статті 83 Конституції України прямо забороняє припиняти повноваження парламенту й автоматично продовжує їх до обрання нового скликання після війни: “У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану”. Крім того, закони, які теж мають цілковиту легітимність та повинні виконуватися всіма, а не лише зацікавленими сторонами, прямо забороняють проведення будь-яких виборів, в тому числі президентських, в умовах війни. Всі органи влади зобов’язані працювати повноцінно, мати цілковиту легітимність та бути максимально згуртованими. Такі положення повністю відповідають принципам, за якими живуть й інші демократичні країни. Будь-які зміни до законодавства, спрямовані на те, щоб зробити вибори під час війни формально «законними», будуть суперечити духу Конституції та міжнародним стандартам. 
• Проведення виборів під час війни здатне підірвати національну єдність. Дезінформація, яку масово поширюють в Україні та світі росіяни, буде спрямована на підрив довіри до організаторів та учасників кампанії з метою делегітимізації процесу та його результатів. Розкол суспільства може бути спровокований тим, що в умовах війни справжні герої воюють і ризикують своїм життям, натомість політики цинічно борються за владу. Доки військові й волонтери в силу своїх щоденних пріоритетів не зможуть брати участь у кампанії не лише як виборці, а й як кандидати, це стане приводом для внутрішніх протистоянь і непорозумінь. Якщо громадяни України, які перебувають за кордоном, не зможуть реалізувати право голосу або стати кандидатами, які роблять посильний внесок у програму розвитку повоєнної України, це спровокує розкол між біженцями та місцевими.
• Правовий режим воєнного стану законодавчо обмежує права і свободи, тоді як вибори потребують їх розширення та захисту. Ці стани — несумісні. Згідно зі статтею 64 Конституції України, в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод, внаслідок чого під час війни неможливо повністю забезпечити свободу слова і преси, що є запорукою вільної та чесної конкуренції на виборах. В умовах війни вся система державної влади, місцевого самоврядування, суспільство повинно бути сфокусоване на безпеці й обороні, а для цього потрібні ресурси: люди, фінанси, час на підготовку. Головним ресурсом в умовах війни є тотальна мобілізованість громадян та довіра між державою і суспільством. Спільний інтерес — перемога, а політичні баталії необхідно відкласти до мирного часу. В умовах війни держава та суспільство мають один пріоритет — вижити і вистояти проти людиноненависницького режиму. 
• Перед Україною постануть екстремальні безпекові та операційні виклики, які не можливо подолати жодними змінами до законодавства: знищена інфраструктура, фактична неможливість забезпечити повну безпеку всіх учасників процесу, необхідність забезпечити право голосу більше як 7 млн громадян, переміщених за кордон і всередині країни, та понад 1 млн захисників, складність залучення в умовах війни поліції — частини Сил Оборони України — для охорони виборів тощо. Оскільки ~20%, території нашої країни окуповані або є місцем бойових дій, ще ~20% перебуває в зоні безпосередньої досяжності артилерійських установок, а ракети і безпілотники запускають по всій країні, це створить безпрецедентні та невиправдані ризики. Україна як держава, де життя та здоров’я людей визначено найвищими соціальними цінностями, не може ризикувати життями мільйонів своїх громадян, коли Росія цілеспрямовано вчиняє ракетні атаки та жорстоко вбиває цивільне населення по всій країні. Ймовірна масована ракетна атака в день голосування унеможливить доступ громадян до дільниць та призведе до зриву процесу. Неможливість гарантій досягнути кінцевого результату виборів є зручним інструментом політичного тиску країни-агресора. Не слід також забувати про неможливість віддати свій голос у таких умовах людям з інвалідністю, в тому числі ветеранам та ветеранкам, які отримали інвалідність під час війни.
• Українці підтримують продовження строку повноважень обраних органів влади до закінчення війни. Низка нещодавніх загальнонаціональних репрезентативних опитувань громадської думки чітко вказує, що народ України підтримує продовження терміну повноважень парламенту, навіть попри теперішнє невдоволення цією та деякими іншими інституціями, та підтримує проведення виборів саме після закінчення війни.

Проведення повоєнних виборів в Україні буде дороговартісним через наслідки війни з Росією. У воєнний же час такі витрати є невиправданими та цинічними, адже Україна все ще бореться за своє існування і потребує більше зброї та боєприпасів, оснащення лікарень та іншої гуманітарної допомоги. 

Безсумнівно, вибори в Україні мають відбутися — але тільки після завершення війни і перемоги України, настання безпекових та інших умов, за яких такі вибори буде можливо організувати вільно, чесно, демократично і доступно. Ба більше, проведення виборів Президента й парламенту слід розвести в часі, інакше ми не матимемо навіть формальної системи стримування і противаг між гілками влади. Парламентські вибори не повинні стати апендиксом повноцінної президентської кампанії, а його обрання має відбуватися усвідомлено. 

Враховуючи вищезазначене, заради забезпечення і подальшого розвитку справжньої демократії, ми закликаємо:

• Верховну Раду України — не йти на такий небезпечний і необдуманий крок, як проведення виборів під час війни, а натомість терміново розпочати повноцінну експертну роботу над подоланням викликів у проведенні повоєнних виборів, заздалегідь розробити необхідні законопроєкти після інклюзивних дискусій та забезпечити принцип правової визначеності. Саме так Україна може підтвердити свою глибоку відданість демократії, в тому числі відновивши ширший процес виборчої реформи, який зараз призупинений;
• Політичні партії — працювати над демократизацією і розвитком власних організацій, не поляризувати суспільні настрої з політичною метою та зосередитись на реформах і стратегії відновлення повоєнної України, як демократичної та розвинутої модерної держави; 
• міжнародних партнерів України — збільшувати системну підтримку у військовій, гуманітарній та економічній сферах, щоб війна закінчилася якнайшвидше перемогою України, а демократичні вибори стали можливими. 

Запрошуємо всіх зацікавлених публічно підтримати цю заяву та зупинити маніпуляції навколо теми проведення виборів в Україні під час війни. 

Для того, щоб підписати цю заяву, будь ласка, заповніть форму за посиланням: 

https://forms.gle/ifQ8yzz7pvvGEEro6 

Заяву вже підписали: 

1. Громадянська мережа ОПОРА
2. Центр політико-правових реформ
3. ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
4. Мережа захисту національних Інтересів “АНТС”
5. Transparency International Ukraine
6. Рух ЧЕСНО
7. ГО Fight For Right
8. Фундація DEJURE/DEJURE Foundation
9. Міжнародний фонд “Відродження”
10. Міжнародний Центр Української Перемоги (ICUV)
11. Центр протидії корупції
12. Лабораторія законодавчих ініціатив
13. ZMINA.Центр прав людини
14. ГО “Інтерньюз – Україна”
15. ГО Український центр європейської політики
16. ГО Центр спільних дій
17. Громадська Організація “КримСОС”
18. БФ “ВОСТОК SOS”
19. ГО «Жіночий ветеранський рух»
20. Київська школа Економіки / Kyiv School of Economics
21. pro.mova
22. Громадська організація Всеукраїнська громадянська платформа “НОВА КРАЇНА”
23. ГО “Медійна ініціатива за права людини”
24. ГО “Вокс Україна”
25. Громадська організація “Інтегріті ЮА”
26. ГО “Харківська правозахисна група”
27. Центр економічної стратегії
28. Київський Безпековий Форум
29. БО БФ Стабілізейшен Суппорт Сервісез
30. Школа політичної аналітики НаУКМА/ School for Policy Analysis, University of Kyiv Mohyla Academy
31. ГО Країна вільної громади
32. ГО “Інститут Американістики”
33. ГО Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
34. Одеська обласна організація ВГО КВУ
35. Інститут трансформації Північної Євразії
36. ГО МІНЗМІН
37. ІАЦ “Громадський Простір”
38. Громадська організація “Спільно HUB”
39. ГО “Подільська агенція регіонального розвитку”
40. ГО “Точка доступу”
41. ГО “ДІЙ-Краматорськ”
42. ГС “Національна Освітня Асоціація”
43. ГО “Інститут розвитку суспільних інновацій” (ГО “ІРСІ”)
44. Центр близькосхідних досліджень
45. Київський міський осередок ВГО “Громадянська мережа ОПОРА
46. Благодійний фонд “Бібліотечна країна”
47. Громадська організація “Центр соціальних трансформацій”
48. ГО “Історія України”
49. ГО “Центр публічних розслідувань”
50. ГО “Донбаська Ініціатива “Міст”
51. ГО “Євроатлантичний курс”
52. БО « БФ «Зроблена в Україні»
53. Громадська організація “Буковинський центр виборчих технологій”
54. Благодійний фонд “ЛАСКА”
55. Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»
56. Львівська обласна організація Всеукраїнської громадської організації “Громадянська мережа “ОПОРА”
57. Асоціація енергоефективні міста України
58. Інститут Інноваційного Врядування
59. Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції (ACREC)
60. ГО “Український центр суспільних даних”
61. Благодійний фонд Дігнітас
62. Gender Stream
63. ГО Зарваницька громадська ініціатива
64. ГО “Звенигородщина активна!”
65. ГО “Жіночий Антикорупційний Рух”
66. «ПіПл-Дій» Ювеліри
67. ГО “Вище”
68. ГО Соціальний Капітал
69. ГО UkraineNow.ch
70. ГО Білозерський центр регіонального розвитку
71. ГО “Український світ”
72. ГО «Всеукраїнське обʼєднання «Патріот»
73. Конференція Українських Пластових Організацій
74. ГО “УФРА”
75. Громадська організація “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”
76. ГО “Поряд з вами”
77. Українська фундація правової допомоги
78. ГО “Центр соціально-психологічної адаптації та юридичної підтримки”
79. ГО “Батьки в дії”
80. БО БФ “ФСІ “З країни в Україну”
81. ГО “Березнівська БРАМА”
82. Українська асоціація дослідників освіти
83. PERFECT ART GROUP NGO
84. CULTURAL ASSEMBLY NGO
85. Громадська організація “БСД”
86. ГО Народний Захист
87. ГО “На межі”
88. ГО “Нуль відходів Львів”
89. Громадська спілка UCMA
90. ГО ” Без Меж Плюс”
91. ГО “Буслав Січ” (м.Богуслав, Київська область)
92. ГО Інформаційно-освітній простір “ІНФОХАБ”
93. ГО “Країна рівності та правди”
94. Рівненська обласна організація Всеукраїнської громадської організації “Громадянська мережа “ОПОРА”
95. ГО “Спільно для дії”
96. БФ Західна фортеця
97. ВОГО Вінницький прес клуб
98. Незалежний антикорупційний центр NGL.media
99. Господарська некомерційна асоціація власників житла недержавних форм власності – Фонд “Сприяння”
100. ГО “Допомагай Сьогодні”