«Називати росію заправною станцією з купою ядерної зброї чи називати путіна «авторитарним заправником із певною спадщиною ядерної зброї від старого радянського союзу» — це саме те недалеке мислення, яке породило десятиліття невдалої дипломатії та, зрештою, війну. І куди йде та війна? Такі, як Мітт Ромні та Рон ДеСантіс (конкуренти Трампа на виборах – ред.), дуже схожі між собою. Хто наполягають на зверхньому ставленні до росії як до нижчої від інших націй світу без історії, культури чи гордості – вони не тільки неосвічені та дурні. Їхнє ставлення, до того ж, унеможливлює переговори про мир. Абсолютно унеможливлює”, — сказав кандидат в президенти США Дональд Трамп у своєму свіжому відеозверненні.
Друзі-консерватори, які вже зібралися натиснути кнопку «відфрендити», воля ваша, звичайно, але пригадайте, як нас усіх трафляло замилування українців Байденом років два тому чи зовсім недавно. Надто, коли закликав «не принижувати рф», «не дратувати путіна», а “рідні” фанати Джо перекладали це як «він насправді не те мав на увазі», «прихований месидж на нашу користь», «справжня дипломатія». Та інші версії, якими тішили свої патріотичні надії. Хоч Джо, як і Дон, казали і кажуть, що думають, без жодних метафор. (Розумію, що у випадку Байдена слово «думати» навряд чи доречне, але все ж).
Це я до того, що не треба повторювати чужих помилок – не творити собі кумирів з політиків, яким головне виграти вибори зовсім не в Україні. І яким вона «близька» майже так само, як Бурунді чи Фарерські острови.
То вже інше питання, що «антиукраїнським» заявам Трампа можна багато в чому завдячувати Сорос-холдингу українських ЗМІ та численній армії вітчизняних байденоботів. Ті роками розганяли ненависть до екс-президента, а тепер пожинаємо плоди. Історія сенатора Спарц теж показова – стільки бруду, як вилили на неї в Україні, зібрав мало хто із закордонних політиків. Тільки за те, що вона в команді республіканців, яких у нас демонізують аж до оскаженіння. Забуваючи, що впливові республіканці – як-от Нікі Гейлі, Ліндзі Грем, Ерік Прінс, Марко Рубіо для військової підтримки України вже зробили чимало і продовжують в тому ж дусі.
А що мовчать на тлі Трампових висловлювань щодо “українського питання” – і собі симптом, кепський.
Окрема «подяка» МЗС, яке теж упродовж років так і не відірвало п’яту цятку від крісла, щоби налагодити мости з республіканцями і потенційним переможцем президентських перегонів-2024. Вже мовчу про вперте нічортанероблення щодо контактів з лобістами у Вашингтоні – альфа і омега політики в США. Чи показові заглядання до рота Байденові посла України в США О. Маркарової, ще трохи і повірю, що вона у нього з рук їсть. Геополітика здійснюється в кулуарах, українська дипломатія кулуарами республіканської партії США затято нехтує. Ось і дочекалися.
Далі риторика Трампа щодо рф та її війни в Україні буде ще гіршою для нас, зрозуміло без вангування. І це вже не просто відсутність (або мовчання ягнят) грамотних радників із зовнішньої політики в Доновій команді, а цілий напрямок кампанії. Скерований на прихильників американського ізоляціонізму серед виборців.
Нам залишається теж непоганий варіант – без ілюзій. Не такий солодкий як «Америка допоможе», зате корисний у довготривалій перспективі.
Від УСІМ:
Трампісти в українському інформаційному просторі заскочені таким несподіваним для них поворотом. Хоча нічого несподіваного в цьому немає: Д. Трамп щиро вважає, і публічно про це висловлювався ще за свого президентства, що Крим — російський.
Трамп, бачите, добре знає Зеленського і Путіна. Чого він не знає, так це природи війни Росії проти України.
Ґуґл вам допоможе знайти численні докази зв‘язків з і залежності Трампа від РФ, і ми про це писали.
До теми:
