Прочитав, що Георгій Мазурашу, який створив законопроект, що пропонує карати за критику влади, він колишній журналіст.
Журналіст проти свободи слова — це ж нібито оксюморон.
Загалом чи не в кожному скликанні ВР знаходиться розумник, котрий пропонує насилати на голови журналістів смертельні кари. Але був випадок, коли теж колишній журналіст запропонував поправки до законодавства, які передбачали кримінальну відповідальність за поширення неправдивої інформації.
Був такий собі член партії регіонів Віталій Журавський. Він зі мною вчився на факультеті журналістики, правда, на пару курсів раніше. І ось в часи Януковича-президента він виступив саме з ініціативою криміналізації відповідальності журналіста.
Медійна спільнота навіть проґавила це в першому читанні. У ригів тоді була більшість у парламенті і вони радісно проголосували за. Але медійна спільнота прокинулася.
Як зараз пам’ятаю, 2 жовтня 2010 року під парламентом відбулися масові протести журналістів. А потім на засіданні так званої Дарчиної комісії відбулося обговорення. Дарчина комісія — це за ініціативою прес-секретаря Януковича Дарки Чепак створена група з неї самої представників МВС, прокуратури і медійних громадських організацій для обговорення проблем ЗМІ. Насправді для імітації підтримки свободи слова.
Так ось на цьому засіданні представник Януковича в парламенті Юрій Мірошниченко возив Віталія Журавського пикою по столу (звісно, образно) за його нібито безумну ініціативу. Всі сиділи і мовчки спостерігали за цим цирком. Адже всі чудово розуміли, що Журавський не сам випхався з цією ініціативою, а лише озвучив хотілки Януковича і його бригади. Але Журавський формально був ініціатором і з нього зробили цапа-відбувайла.
Оце Мазурашу слід пам’ятати цю історію. Звісно, нині масових протестів не буде із зрозумілих причин. Але може знайтися інший спосіб впливу на владу. І тоді Мазурашу буде ой як боляче.
