“Ви маєте право на помилку. Навіть на дуже дорогу помилку. Але потім буде боляче, соромно і дуже дорого!”
Чотири роки тому у цей день я звернувся urbi et orbi: “Ви маєте право на помилку. Навіть на дуже дорогу помилку. Але потім буде боляче, соромно і дуже дорого!”
Чотири роки тому я був насправді наляканим, спостерігаючи, як більшість зневажає серйозність загрози: “війна потрібна баригам”, “війну можна припинити”, якщо “домовитися десь посередині”, якщо позаглядати Путіну в очі. Тих, хто вказував на цю помилку більшості, намагалися усіма силами знецінити.
Чотири роки тому я був оптимістом: ціна необачності більшості виявилася дорожчою.
Як вам спиться, ті хто ржали про “хуже нє будєт”?
Від УСІМ:
О. Зінченко був не єдиним у своїй прозірливості. Тепер боляче багатьом від дорогої помилки. А от щодо соромно…
Ми не бачимо, щоб багатьох із тих, хто робили помилку чотири роки тому, гризли докори сумління.
Немає докорів сумління і в головного героя… Він, здається, так і не усвідомив, скільки лиха він наробив. Поводиться так, наче нічого й не сталося, хоч мав би вже вийти на люди з визнанням своїх помилок…
Натомість пожинає світому славу. Знову ж, не усвідомлюючи, що це — марнослав‘я і що Страшний суд ще попереду.
До теми:
ВЛАДІМІР ЗЄЛЄНСКІЙ І ПЕРСПЕКТИВИ «ОБНУЛЮВАННЯ» ТА «ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ»