Чому грузинська влада така безжальна до Саакашвілі?
Мені самому важко дивитися на ту руїну, на яку перетворився Саакашвілі. Я його сприймав ворогом і зневажав, але на співчуття мають право всі, окрім рашистів. Десь так думають і більшість українців. Але дозвольте, не мінусуючи емпатію й співчуття, все ж зробити пару чисто об’єктивних акцентів у різних сферах. Та й привід є Верховний Суд Сакартвело відмовся помилувати екс-президента.
Чому грузинська влада така безжальна до Саакашвілі? Тут є юридична складова – з нього робили ікону антикорупціонера, а він підняв корупцію на найвищий рівень, просто це була вже не низинна, а верхова корупція. Обдирали не чиновники громадян, а найвища владна верхівка бюджет, ресурси країни та міжнародну допомогу.
А ще Міхо пробував запровадити жорсткий авторитарний режим проти політичних опонентів. Жорстоко розганяв мітинги, ьнарощував арешти, переслідування, порвав з усіма колишніми соратниками. У тюрмах, як проти злодіїв у законі, так і супроти опозиціонерів застосовували катування і жахливі приниження (наприклад, зґвалтування швабрами й ніжками від табуреток). Жорстко закривали незалежні медіа з побиттям та арештами журналістів. Також відбулося ряд політичних убивств, найвідоміше та найцинічніше – їхнього секретаря Ради Безпеки Зураба Жванії.
Саакашвілі сьогодні просто мстять. Хтось дуже впливовий у владі мав зазнати таких катувань сам чи когось з його родини, що поклявся ніколи не простити. Про кого йдеться, я не цікавився, але чув підтвердження.
А я згадав історію, яку в Мордовії під час побачення розповів мені батько. В них у маленькій політичні зоні сидів один дивний мовчазний чоловік. Він при сталіні був високим чином МГБ в Грузії й забавлявся катуванням жінок “прєдатєлєй родіни”. Любив власноручно спершу припікати соски, а потім відрізати груди й творити інші садистські речі. Так уже на початку 50-их він особисто закатував жінку чи дочку якогось арештованого комуністичного діяча. Після реабілітації той піднявся до вищої партноменклатури й поклявся, що кат ніколи не вийде на волю. Його посадили й щоразу в зоні проводили суд і за надуманими підставами добавляли новий термін. Отака була історія. Щось схоже могло бути й тут. Але помста неприйнятна в цивілізованому світі, тому й я приєднувався до ініціатив про звільнення Саакашвілі.
Деменція. Ви знаєте, що це за хвороба. У Саакашвілі вона в особливо жорсткій формі, а ще поєднується з особистою агресивністю та особливостями характеру. Тому ті кадри, які ми іноді бачимо з його тюрми, не особливо б відрізнялися, якби він був у звичайній клініці в Тбілісі, Києві чи Амстердамі. Та й сама палата й умови в ній не були б аж так дуже відмінні, хіба в нас трохи скромніші. Формально між волею й тюрмою при такій стадії захворювання різниця суттєва, а реально мінімальна. Нам краще б згадати, як у тюрмі наша укрсучвлада знищувала здоров’я абсолютно невинному Ріфмастеру Антоненку. У нього наслідки також пішли дуже важкі, якби спільними зусиллями не вирвали на волю (дуже умовну волю), то не знаємо, в якому стані він би був зараз. Але в нас долею свого фальшиво звинуваченого патріота 99% суспільства взагалі не переймалися.
Отруєння. Якщо деменція в Міхо йде вже незворотним процесом і тут умови утримання (а вони в нього цілком прийнятні) ні на що не вплинуть, то заяви адвокатів і соратників про отруєння були серйозним аргументом. Але пройшли вже роки від арешту. На короткій першій стадії картина захворювання допускала версію отруєння важкими металами. Але вже давно розвиток пішов би зовсім по іншому, а він абсолютно не прогресує. Я вже давно не маю стосунку до медицини, але думаю, що хороші токсикологи це б підтвердили. Там або був одноразовий випадок отруєння, або просто неправильна зовнішня оцінка.
Зовнішній вимір. Прості й далекі від Міхо люди можуть і справді щиро співчувати йому, не вдаючись в особливості його хвороби та скоєних у Грузії злочинів. Мова про сильних і впливових. А я щось не впевнений, що рідна партія Саакашвілі так боролася б за нього, якби побачила, що є шанс на реальне звільнення. Їм він корисний у тюрмі, як жертва терору проросійської влади, але не на волі. Голландська родина і Сандра. Але ж він її покинув заради депутатки-слугині Ясько. Сама Ясько теж публічно не особливо згадує про свого страждальця-чоловіка.
Західні уряди часом згадують про необхідність дотримання прав ув’язненого та милосердя, але теж дуже скоро втратили активність після ознайомлення з матеріалами справи. Це хороше нагадування Зеленському. Він думає, що всі, хто сьогодні виступають у його підтримку, будуть стояти горою за нього, коли якась наступна влада потягне його до суду чи народ після війни вимагатимме його відходу від влади. Союзники підтримують Україну, яку акцептують сьогодні в особі Зеленського. Після війни, а тим більше виборів, він ще в кращому випадку перетвориться для них на такого ж Саакашвілі.
І, нарешті, Україна. Зеленський навіть зробив заяву на його захист і вимогу відпустити в Україну. Бо знав, що не відпустять. Усе це дуже нещиро – пригадуєте, як прем’єр Сакартвело Іраклі Гарібашвілі подякував українській владі за допомогу в затриманні небезпечного злочинця Саакашвілі? Так ото ж… Порошенко його хоч на Захід видворив, а Зеленський передав у руки грузинському правосуддю, прямо за ґрати.
То скажіть: ви впевнені, що Саакашвілі хоч хтось у світі щиро чекає й йому є місце десь поза стінами тюремної лікарні?
Суспільний вимір — Україна. Отже, сьогодні явно проглядаються ознаки тільки деменції в критичній стадії помножені на звичну агресію. А тепер згадаймо поведінку, політичну діяльність, висловлювання Саакашвілі в попередні роки. І я зараз навіть не про істеричні виходки на даху чи якусь галіматню, яку він ніс у суді, не про його щоденну поведінку, яка свідчила про ознаки серйозного психічного захворювання. Я про те, як він водив агресивні хороводи по Києву, вривався з натовпами то в установи, то в театр, провокував до насильства, збирав не менш озлоблені й деструктивні акції по всій Україні, стягнув під своє крило всіх неадекватів, деструкторів, антисемітів, руйнівників та відвертих ворогів.
Стоп! Він збирав? Він – безнадійно хвора людина, позбавлена логічного мислення та спроможності робити тверезі оцінки. Чи може його тягнули, як парасольку для себе різні авантюристи й мерзотники та відверті вороги? Вони всі бачили, ще експлуатують психічно хвору людину. Але в них було завдання з різних мотивів ослаблювати й розхитувати владу часів Петра Порошенка. Я вам просто згадаю пару груп, які тоді використовували Саакашвілі, впливали на нього й фінансували та організовували його деструктивні акції. Коломойський і Курченко – основні фінансисти руйнівних дебошів. Авантюристи на зразок Семенченка, Лєщенка, братів Наємів, Чумака, Фірсова, Соболєва, Білецького та сотні інших… Усі вони дуже добре знали, що експлуатують безнадійно хворого за російські гроші та на шкоду Україні. І наше суспільство, яке так співчуває хворому Саакашвілі, досі не засудило всіх цих аферистів…
P.S.: я можу похвалитися, що ще тоді, коли усякі аферисти й вороги України піднімали Саакашвілі, як прапор, зумів поставити йому доволі точний діагноз. Ні, не деменцію, а оцінку ураження ділянок кори головного мозку, які й є основою деменції. Ще тоді написав, що в Міхо явні ознаки ушкодження нижньої частини лобної частки кори головного мозку. Всі симптоми відповідали його неадекватній поведінці. Перші ознаки деменції проявлялися вже тоді, а нині вона вже стала незворотною.