“Укроборонпром” ось-ось порадує нас дроном-камікадзе на 1000 км, та ще й з функцією “повернення”. Сьогодні вся стрічка новин забита цими “сенсаційними” новинами, і я навіть не знаю, яка з них мене лякає більше.
З одного боку, знаючи апетити чиновників, намір “Укроборонпрому” робити дрони-камікадзе може розорити країну гірше, ніж будівництво нової “Мрії”. З іншого боку, повернення дрона-камікадзе — це взагалі навіщо? Може ще зробити ракети, що повертаються, і снаряди?
Нам потрібні не піар-проекти чиновників, не поодинокі екземпляри дронів-камікадзе за шалені гроші (ходять чутки, що укроборонопромівський “шахед” обійдеться платникам податків у 200 тис доларів, коли оригінальний іранський коштує всього 50…), нам потрібні десятки та сотні дронів -камікадзе на день за доступною ціною для масованих атак.
…З кінця 1943-го до початку 1945-го німецькі заводи виготовили близько 25 тисяч дронів-камікадзе “Фау-1”, тоді вони називалися “літаками-снарядами”, “літаючими бомбами”. 1944-го місячне виробництво сягало 4000 штук.
Так, нацисти широко застосовували рабську працю ув’язнених концтаборів, тому що значна частина робітників була мобілізована до армії. Але в нас і близько немає масштабів мобілізації, а десятки чи сотні вже тисяч людей не мають роботи.
Чому в нас не розгортається масове — справді масове виробництво дронів-камікадзе? Чому Іран може, росія може, а наші чиновники тільки обіцяють “ось-ось” зробити “повертаний” безпілотник? Де обсяги, де масштаби, де сотні, тисячі знищених цілей?
Завтра росія притягне з Ірану чергові партії дронів, балістичні ракети, освоїть на своїх заводах ліцензійне складання, і ситуація погіршиться.
Фактично, виграє той бік, який зробить більше дронів-камікадзе, ніж противний, і успішно застосує їх у цій війні.
Все інше – профанація, яка триває вже дев’ять років.