З підслуханої розмови у Вашинґтоні
Трапилося сьогодні стати свідком розмови двох представників так званої «К Стріт» (типу «Уол Стріт», але у Вашингтоні).
Чоловіки солідного віку (під шістдесят) обговорювали щось пов‘язане з проміжними виборами і вельми невтішно обмивали кістки Байдена.
Мені було байдуже те, про що вони говорили, але коли зайшла мова про допомогу Україні, зокрема, про постачання зброї, я прислухався.
Вухо різонула фраза «треба припинити вбивати росіян». Саме це й було контекстом недоцільності допомоги Україні.
Мене це зачепило, і я замислився над тим, як втрутитися в розмову незнайомців, мимовільним свідком якої я став.
Зрештою, я вирішив не втручатися, а коли їхня розмова добігла кінця, дав їм свою візитівку й порадив поґуґлити в інтернеті мою статтю про природу війни Росії проти України і сказав, що буде добре, якщо вони змінять свої погляди на проблему.
Чоловіки подякували мені за картку, і ми розійшлися.
…До чого я це? А до того, що в американському суспільстві, на жаль, дуже багато тих, хто вважає, що росіяни є жертвою в цій війні і що українцям не треба давати американську зброю, щоб їх, нещасних, не вбивали.
Володимир Іваненко